“Герой нашого часу” характеристика Вулича з роману Лермонтова наведена в цій статті.
“Герой нашого часу” образ Вулича
Вулич – поручик, фаталіст і герой останньої глави. Він подається читачеві незвичайною і таємничою людиною. Зовнішність цього персонажа цілком відповідає його характеру: високий зріст, великий ніс, смуглява шкіра, волосся і очі чорні, а посмішка його сумна і холодна … Всі ці характеристики ніби підказують, що це істота особлива. Вулич досить замкнутий, серед всіх радощів життя перевагу віддає іграм. Поручик дуже азартний, ніякий програш його не зупинить. Вулич упертий, він з тих, кого дратують і підбурюють невдачі. Він вважає, що сам має право розпоряджатися своїм життям. Смерть йому не страшна, що й підтверджує парі, яке Вулич уклав з Печоріним. Справний пістолет, яким Вулич повинен був прострелити собі скроню, раптово дав осічку.
Тим не менш, “від долі не втечеш” – фатальне пророцтво Печоріна про швидку загибель Вулича збулося вже на наступний ранок. Основа цього парі полягає в проблемах вічних цінностей людського життя, а також віри в долю людини. Печорін грав з чужими життями, Вулич – зі своїм. Він дійшов до тієї крайньої точки, де життя вже не має явного сенсу. Вулич наділений характерними для 30-х рр. 19 століття рисами – духовною пасивністю, почуттям розчинення в життєвому плині, втратою волі до життя. Звідси і виходить дивна і не зовсім здорова гра поручика зі смертю.
Опис страшної смерті, коли після нещасливого парі п’яний козак розрубав Вулича, є авторською іронією над героєм і взагалі слабкістю природи людини.
