Хіба ревуть воли, як ясла повні? АНАЛІЗ (паспорт)

Аналіз роману “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” передбачає визначення його теми, ідеї, жанру, основних проблем, головних героїв, сюжетних особливостей. Інша назва (авторський підзаголовок): «Пропаща сила»

Хіба ревуть воли, як ясла повні? аналіз (паспорт) твору

Автор – Панас Мирний та Іван Білик

Рік написання – 1875

Рік видання – 1880, Женева.

Літературний рід: епос

Жанр “Хіба ревуть воли”: соціально-психологічний роман

Літературний напрям – реалізм

У назві роману «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» використано алегорію.

Тема “Хіба ревуть воли”: зображення життя та боротьби українського селянства проти соціального гноблення, зокрема кріпосництва, напередодні і під час реформи 1861 року; зображення життя і еволюції Чіпки Варениченка.

Ідея “Хіба ревуть воли”: соціальні умови вмотивовують вчинки героїв роману, штовхають їх на слизьку дорогу.

Головна ідея твору криється в його алегоричній назві: воли – символічний образ уярмленого селянства — не ревли б, якби було що їсти й пити. Автори намагалися показати соціальні умови життя селянства і мотивувати поведінку героїв, розкрити, що ж саме штовхало селян на слизьку дорогу, калічило їх душі, нівечило мораль, спричинило трагедію.

Головні герої “Хіба ревуть воли”: Чіпка, його мати Мотря («найбільш трагічний жіночий образ української літератури»); батько – Іван Варениченко (Хрущ, Хрущов, Притика); Оришка – бабуся Чіпки; Максим Ґудзь, Матня, Лушня, Пацюк – «Пропаща сила»; Явдоха (Явдошка) – дружина Максима; пани Польські; чиновництво – Порох, Чижик; Галя («польова царівна») – дружина Чіпки, Грицько – друг дитинства Чіпки; Христя – дружина Грицька.

Композиція та сюжет твору “Хіба ревуть воли”

Роман складається з чотирьох частин, кожна з яких відповідно поділяється на дрібніші розділи. Ці ЗО розділів становлять так звану «зовнішню» композицію твору.
I частина розповідає про дитинство та юність Чіпки.
II частина присвячена сторічній історії села Піски.
III частина знайомить зі складною долею селянина-бунтаря.
IV частина завершує трагедію Чіпки Варениченка.

Для роману можна виділити такі частини: експозиція, зав’язка, розвиток дії, кульмінація, розв’язка.

експозиція: історія села Піски, важке дитинство Чіпки, наймитування, знайомство з Галею, зростання Грицька як доброго господаря;
зав’язка – у Чіпки забирають землю, знайомство й дружба із Матнею, Лушнею і Пацюком;
розвиток дії – Чіпка стає розбійником, одруження з Галею, нове пореформене життя, відсторонення Чіпки від управи через неблагонадійність;
кульмінація – Чіпка і його товариство вирізає «вісім безневинних душ», смерть Галі;
розв’язка – Мотря повідомляє у волость про скоєний злочин сина, арешт Чіпки та засудження.

Своєрідність композиції роману Панаса Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»:

багатоплановість сюжету
екскурси в минуле;
публіцистичні відступи.

Сюжетні лінії

Сюжет роману “Хіба ревуть воли” досить цікавий, роман читається легко.

Проблематика “Хіба ревуть воли”:

народна мораль;
батьки і діти;
добро і зло;
земля і достаток;
кріпацька неволя;
пропаща сила;
становище жінки в сім’ї;
любов і сімейне щастя.

Історія написання “Хіба ревуть воли”: нарис «Подорож (подоріжжя) від Полтави до Гадяча»; повість «Чіпка»; роман «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»

Прототип Чіпки – Василь Гнидка
Місце дії – село Піски
Час – понад 150 років

Це був перший «роман з народного життя», у якому, за визначенням Івана Франка «змальовано майже столітню історію українського села», розкрито тогочасну дійсність в усіх її складностях і суперечностях.

«Ваші твори мали великий вплив на мене. Опріч величезного літературного хисту, який зразу зачарував мене, я бачив у них широкий та вільний розмах думки — власне те, чого не стає мало не всім белетристам». М. Коцюбинський

Якщо ви можете доповнити аналіз твору чи маєте ідеї, як його доповнити пишіть свої думки в коментарях.