Щепкін Михайло Семенович біографія коротка українською розповість про життя та творчість відомого актора.
Щепкін Михайло біографія скорочено
Михайло Семенович Щепкін народився 6 (17) листопада 1788 року в селі Красне Курської губернії у сім’ї кріпака. З дитинства він мріяв про сцену, хоч шлях до неї був дуже важкий — адже тоді навіть талановита людина не мала права вільно жити чи працювати без дозволу пана.
Спершу Михайло навчався в училищах Суджі та Курська, а потім почав виступати у театрі братів Барсових. Його акторська гра відрізнялася від того, що бачили глядачі до цього: він прагнув правдивості, щирих почуттів, природності — саме тому Щепкіна вважають засновником сценічного реалізму.
У 1818–1821 роках він грав у Полтавському театрі, яким керував Іван Котляревський — автор «Енеїди». Саме Котляревський з друзями допоміг викупити Щепкіна з кріпацтва. У Полтаві Михайло створив свої найвідоміші ролі — виборного Макогоненка з «Наталки Полтавки» та Чупруна з «Москаля-чарівника». Його гра була настільки живою й щирою, що ці образи стали легендарними.
З 1822 року Щепкін виступав у Малому театрі в Москві — одному з найкращих театрів Російської імперії. Там він працював сорок років і став справжньою зіркою сцени. Він грав у п’єсах Гоголя, Грибоєдова, Мольєра, Шекспіра, Шиллера, але ніколи не забував про український театр і народну культуру. Часто приїздив в Україну на гастролі — у Харків, Одесу, Київ, Полтаву, Херсон.
Особливою була його дружба з Тарасом Шевченком. Обидва були колишніми кріпаками, і обоє завдяки таланту здобули свободу. Вони щиро товаришували, писали один одному листи, а Шевченко навіть подарував Щепкіну свій автопортрет і присвятив йому поему «Неофіти». Коли поет повертався із заслання, Михайло спеціально приїхав до Нижнього Новгорода, щоб його зустріти — навіть попри поважний вік.
Щепкін був не лише великим актором, а й учителем для цілого покоління митців. Він навчав молодих акторів, як грати «по-справжньому», від серця, а не просто «зображати» емоції. Його ідеї вплинули на розвиток усього театру, зокрема на українських корифеїв — Марка Кропивницького, Марію Заньковецьку, Миколу Садовського, Панаса Саксаганського.
Свій останній рік життя Михайло провів у Ялті, де тяжко захворів і помер 11 (23) серпня 1863 року. Поховали його в Москві.
Цікаві факти
Щепкін був першим актором, який показав на сцені справжніх, «живих» людей, а не умовні театральні маски.
Його дружбу з Шевченком називають однією з найтепліших у культурному житті ХІХ століття.
Іменем Щепкіна названо театральне училище в Москві, театри в Сумах і Білгороді.
Його метод гри став основою знаменитої системи Станіславського
