Твір на тему “Що висміює і що прославляє Мольєр у комедії “Міщанин-шляхтич” можна написати використовуючи цей відгук. Які вчинки персонажів комедії “Міщанин-шляхтич” викликають сміх і які людські вади висміює Мольєр розглянемо нижче.
Мої враження від твору “Міщанин-шляхтич”
Комедія Жана Батіста Мольєра «Міщанин-шляхтич» (1670) була написана за державним замовленням. Спочатку метою драматурга було створення жартівливого твору, який би висміював турецьку делегацію, що недавно відвідала двір короля Людовика XIV. Але насправді зовсім не це стало об’єктом сатири в п’єсі.
У своїй комедії Мольєр висміює людську пихатість, невігластво і дурість. Головний герой твору – міщанин Журден так прагне бути схожим на справжнього дворянина, що не помічає, як всі навколо користуються його «божевіллям» собі на благо.
Вчителі намагаються отримати від Журдена якомога більше грошей, адже він для них «просто скарб». Особливо для корисливого викладача музики. Ця людина радить своєму панові якомога частіше влаштовувати домашні концерти, які бувають у «знатних панів».
І вчителі, і кравець Журдена нескінченно лестять герою. Вони хвалять його бездоганний смак і творчі здібності. Підмайстри кравця називають пана «ваша милість», «ваша світлість». За ці слова кожен з них отримує хорошу винагороду. А якби хто-небудь назвав Журдена «вашою високістю», чоловік, не замислюючись, віддав би «весь гаманець».
Журдену зовсім немає справи до справжнього стану речей. Він настільки пихатий і дурний, що приймає за чисту монету не тільки лестощі, але і відверту брехню.
Так графу Доранту вдається вмовити Журдена знову дати йому грошей в борг, лише пообіцявши влаштувати тому побачення з маркізою Доріменою, в яку міщанин закоханий. Замість цього, граф успішно користується довірою Журдена. Він зваблює маркізу, сказавши, що розкішний прийом і подарунки, які насправді підготував для Дорімени головний герой, – це його рук справа.
Не помічає Журден і того, як його обманює наречений його дочки Клеонт і слуга молодого чоловіка Ков’єль. Блазнівське сватання Клеонта, який переодягнувся сином турецького султана, і комічне побиття головного героя при посвяченні його в «мамамуши» стає апогеєм всієї п’єси.
Ось до якого абсурду може дійти людське бажання обертатися у вищих колах! Журден так хоче видати свою дочку за людину вищого положення, що готовий повірити в будь-який обман.
В кінці твору над Журденом сміються не тільки його слуги, кравці та вчителі, а й члени його родини. Навіть дружина і дочка героя із задоволенням беруть участь в розіграші Клеонта. Таким чином Мольєр показує, що людина, що бажає будь-що-будь домогтися положення в суспільстві, закриваючи очі на все інше, не заслуговує поваги.
І не має значення, скільки грошей є у пана Журдена, як він одягається і який спосіб життя намагається вести. Цей герой смішний у своїх спробах слідувати дворянському етикету, як смішні і всі інші люди, нездатні впоратися зі своїм марнославством, ті хто дозволяють бажанню бути кимось особливим засліпити їх.
Тепер ви знаєте що прославляє Мольєр у комедії “Міщанин-шляхтич”, а що висмією. Власними думками можете ділитися в коментарях)
