“Неймовірні пригоди Івана Сили” головні герої повісті Гавроша переживають безліч пригод та випробувань.
“Неймовірні пригоди Івана Сили” головні герої твору
Іван Сила – головний герой повісті. «Двадцятилітній парубійко в селянському вбранні. Його відкрите обличчя, ніжні, майже дівочі риси обличчя якось дивно поєднувалися з міцно збитою статурою та широчезними плечима.». Його прототипом став українець Іван Фірцак (1899-1970) із Закарпаття.
Доктор Брякус – перший тренер Івана, який і помітив талант хлопця. Він інтелігент, у минулому відомий спортсмен. Загинув у автокатастрофі.
Аделія Бухенбах – власниця цирку. Врятувала Силу із в’язниці.
Міха Голий – крадій, який став товаришем Івана Сили. “Привокзальний волоцюга, пройдисвіт, злодій”
Валет – “Велет виявився на голову меншим за Івана. Це був середнього віку чоловік, який роками заробляв на життя вуличними боями.”
Фікса – таємний агент поліції. “Це був опецькуватий чоловічок зі швидким поглядом і рухливими щурячими вусами. Коли він щось роздивлявся, то здавалося, ніби принюхується”
Мілена (Мілка) – артистка цирку. “русява дівчина з пишними кучерями і сріблястою короною і почала грандіозно танцювати на великій блискучій кулі”. Закохана в Івана, а він у неї. Разом хочуть жити у горах.
Карлик Піня – “Він ніколи нікому не вірив. Можливо, тому, що природа над ним поглумилася. А може, якраз навпаки: природа відомстила горбунові за те, що той завжди був незадоволеним.”
Магдебура – “Безперечним фаворитом вважався дворазовий чемпіон Магдебура. До того ж , він представляв силові органи. У молодості був поліцейським, і чи не в кожному поліцейському управлінні висів його портрет.
Бенцик – “Старший слідчий. Він сидів за столом у напівтемряві, направивши світло настільної лампи просто в обличчя. Це був його метод: створити максимальний дискомфорт обвинуваченому, аби той чимшвидше захотів говорити правду”
Бідосько – “Колишній журналіст, який спився, продав квартиру і тепер мешкав у розвалюсі по сусідству”
Пандорський – “Ось вийшов імпресаріо у чорному фраку і з неймовірно великим, просто гігантським червоним бантом метеликом на шиї”. У його статечній поставі, розумних очах та вишуканих манерах було стільки поваги та грації, що це мимоволі заворожувало”.
Фандіго – акробат “атлетичний смаглявий юнак зі східними рисами обличчя”
Маруська – дівчина з рідного села Івана, в яку він був закоханий. “вона була для нього, як ікона, котрій щовечора молився: карі оченята, рівненький носик, точені губки, чорну косу до пояса”
а де Мадам Бухенбах?