“Україна в огні” цитатна характеристика героїв – Олесі, Христі, України, твору викладена в цій статті.
“Україна в огні” цитати до образів
«Мати Тетяна Запорожчиха любила її співати раз чи два на рік, коли по великих трудах і повсякденних турботах десь було з якоїсь гарної нагоди доводилося пригублювати чарчину.»
“Україна в огні” цитатна характеристика Олесі
«І дочка Олеся — всьому роду втіха. Тиха, без єдиної хмаринки на чолі, майстериця квітів, чарівних вишивок і пісень.»
«Вона не була звичайною дівчиною. Вона була красива і чепурна. Олесею пишалася вся округа… Була Олеся тонкою, обдарованою натурою, тактовною, доброю, роботящою і бездоганно вихованою хорошим чесним родом.»
«У неї інша вдача – вона м’яка, не войовнича, зло в неї не тримається, вона все прощає»
Бувало. після роботи,вечероми,вона, як птиця, ну так же багато співала коло хати на все село… А вишивки Олесі висіли під склом у європейських музеях: в Лондоні,в Парижі,в Мюнхені та Нью – Йорку, хоча вона про це не знала. Мати учила її всьому. Була Олеся тонкою, обдарованою натурою, тактовною, доброю, роботящою і бездоганно вихованою хорошим чесним родом. Легковажні хлопці трохи соромились Олесі, вважаючи її за горду і неприступну…”
“Україна в огні” цитатна характеристика Христі
Образ Христі Хуторної — найтрагічніший, бо її привселюдно в партизанському загоні суджено за щирість і правду, за добре слово про свого чоловіка, італійського офіцера.
Коли Христю вели на жахливе незаконне судилище, «вона ледве йшла. Все її молоде тіло утратило свою силу й ніби розтало. Вона немов падала з великої висоти на землю в страшній свідомості, що парашут за спиною не розчинився і вже тепер їй ні спинитися, ні крикнути, ні покликати. Земля невблаганно тягла її до себе».
Відвертість Христини збивала прокурора з пантелику. На запитання: “Де твоя, національна гордість, де твоя людська гідність? Де твоя дівоча честь?” — .Христя з гідністю каже: — Я знаю, що не вийти мені звідси живою . Так скажіть мені хоч перед смертю, чому ж оцього в мене нема? А де ж воно, людоньки? Рід же наш чесний . Яка я повія? Мучениця я. Сльозами проводжала вас, сльозами і стрічаю. Чому я виросла не горда, не достойна і не гідна? Чому в нашому районі ви міряли наші чесноти на трудодень і на центнери бурякові? Націоналістка я? Яка там?
Я не признала вас за свого суддю: я пам’ятаю вас. Ви прошмигнули через наше село. Я наливала вам воду в радіатор, а ви лаялись так голосно й гидко. Я плакала тоді і, плачучи, запитала вас, чи будуть фашисти в нашому селі: може б, я втекла? Пам’ятаєте, що ви мені сказали:? Ви назвали моє питання провокаційним. От я й осталась під німцем, повія і стерво. От ви чисті, а я ні. От ви презираєте мене, загрожуєте смертю. А я хочу вмерти, хочу! Чим ви можете покарати мене?»
“Україна в огні” цитатна характеристика Василя Кравчини
«Був він добрий кремезний юнак… Здорові темні руки, патьоки на шиї і скронях і зморшки на чолі також не по літах»
«Це був він і не він… Щось було в ньому інше, щось незмірне, невгамовне»
«— Я не можу ночувати з тобою… Я в танку горів позавчора під бомбами. Я не герой. — Я одступаю. Тікаю. Броня тонка. Я покидаю тебе. Пойми мій сором.»
«— Я зрозумів, Олесю, — стежка назад до тебе є одна, один є шлях. Шлях геройства. Треба бути героєм і ненавидіти ворога… Олесю… який же непотрібний, млявий прийшов я вчора до твоєї хати.»
«— Ні, я не забуду тебе, Олесю… Яка б ти не була, я вернусь до тебе. Хай ти будеш чорна, і хвора, і понівечена ворогом… ти зостанешся для мене прекрасною, як і зараз прекрасна ти… Коли ж так станеться, що не найду… я все одно вернусь до тебе! Я пам’ятником стану з бронзи у твоїм селі…»
“Україна в огні” цитатна характеристика Романа Запорожця
«Один. Роман Запорожець. …молодий лейтенант прикордонних військ Роман Запорожець з великою шаблею і заслугою на грудях.»
«М’який, веселий чоловік став тепер воїном, безстрашним месником, подібним до прадідів своїх, ім’я яких він носив».
«Другий — Іван, воїн. …артилерист Іван з прикордону.»
«Третій — славний чорноморець Савка Запорожець. …співає вдвох із батьком третій Запорожченко, Савка-чорноморець.»
«— А чого б я падав? Їдем на війну та будем од першої бомби падать, — сказав веселий Савка і впав мертвим.»
«Четвертий — Григорій, майстер урожаю. Агроном Григорій Лаврінович Запорожець у гарному цивільному вбранні. Окуляри на носі, “Знак Пошани” на грудях, у руці стеблина — знак влади над всім, що росте.»
«У п’ятого сина діточки зелені. Співає, легко посміхаючись, п’ятий Запорожець, Трохим, обнімаючи трьох маленьких дітей…»
«Одірвався Трохим Запорожець од жінки. Плаче жінка гіркими сльозами, плачуть діти в ногах: “Ой тату, тату!” Побіг Трохим за братами.»
“Україна в огні” цитатна характеристика героїв може бути доповнена кожним учнем. Так Ви допоможете одноліткам в підготовці до ЗНО та уроків)
Якщо ви не знайшли потрібну відповідь, можете запитати у нашого чат-бота у Телеграм.
Лаврін Запорожець :” Така вже моя гра.Не вони вб’ють,уб’ють німці. Не вб’ють німці,наші,повернувшись,уб’ють. Фашистськи прихвостень… Жалько людей… А мені себе жалько. На мене,проклятого,повісили все зло. Староста – собака! Староста – кат! А там,дивись,сини одновляться!”