Йосип Сталін коротка біографія

Йосип Сталін біографія скорочено на українській мові допоможе дізнатися про державного, політичного і військового діяча СРСР. Цікаві факти про Сталіна розширять Ваші знання про нього.

Йосип Сталін біографія коротко

Йосип Віссаріонович Джугашвілі народився в грудні 1879 року в місті Горі, у Грузії. Його батько був ремісником, а мати працювала прибиральницею. Дитинство Йосипа було нелегким: у ранньому віці він перехворів на віспу, а згодом серйозно пошкодив ліву руку, яка стала коротшою за праву.

Ще в юності у нього з’явилася кличка Сталін. Це пов’язано з тим, що хлопчикові подобався герой роману письменника Казбегі з таким самим ім’ям.

Коли Йосипу виповнилося вісім років, його віддали до Горийського духовного училища. У 1894 році він успішно його закінчив і продовжив навчання у Тифліській православній семінарії.

У 15 років юнак захопився ідеями марксизму й почав брати участь у різних соціал-демократичних гуртках. З 1901 року він перебував на нелегальному становищі, його розшукувала поліція Російської імперії.

Йосип Джугашвілі активно долучався до революційної діяльності: організовував страйки та демонстрації, брав участь у пограбуваннях банків. У 1902 році його заарештували та заслали до Східного Сибіру, але він утік.

Після втечі Сталін узяв участь у двох з’їздах РСДРП за кордоном. У 1912 році за дорученням Леніна він написав працю «Марксизм і національне питання». Після її публікації його почали вважати великим фахівцем у сфері міжнаціональних відносин. Повернувшись до Росії, він знову був заарештований і засланий до Сибіру. Цього разу втекти не вдалося — він пробув там чотири роки, до революції 1917 року.

Після Лютневої революції всі арештовані більшовики були звільнені. Спочатку Сталін підтримував Тимчасовий уряд, але під впливом Леніна змінив погляди. Після Жовтневого перевороту нова радянська влада доручила йому питання національної політики.

Під час Громадянської війни Сталін керував обороною Царицина, але був згодом усунений. Попри критику Троцького, Ленін певний час симпатизував Сталіну, хоча їхні стосунки пізніше охололи. Після війни Сталін обіймав високі державні посади.

У 1926—1929 роках Сталін фактично зосередив владу у своїх руках. Наприкінці 1920-х років розпочалася форсована колективізація, спрямована на ліквідацію куркульства як класу.

Наприкінці 1934 року було вбито Кірова — популярного партійного діяча. Сталін використав цю подію як привід для початку масових репресій. Система дедалі більше посилювала тиск і знищила багатьох із тих, хто її створював.

Точна кількість репресованих досі невідома. Сталінський терор не пощадив і багатьох українських поетів. Найтяжчого удару Сталін завдав Україні в роки колективізації: 1932 року за його прямими вказівками змінено політику хлібозаготівель, що спричинило Голодомор і загибель мільйонів українських селян.

У 1939 році з Німеччиною було укладено договір про ненапад — Пакт Молотова — Ріббентропа. Через рік до СРСР приєднали Латвію, Литву, Естонію. Невдовзі почалася Друга світова війна.

Країна була неготовою до нападу, хоча про нього попереджала розвідка, але Сталін не вірив повідомленням. Через зволікання загинули сотні тисяч радянських громадян.

З початком війни Сталін зосередив у своїх руках усю політичну та військову владу як голова Державного Комітету Оборони і Верховний Головнокомандувач. Він також обіймав пост народного комісара оборони й брав участь у плануванні військових операцій.

Під час війни Сталін разом із президентом США Рузвельтом і прем’єр-міністром Великої Британії Черчиллем став одним з ініціаторів створення антигітлерівської коаліції. Він представляв СРСР на конференціях у Тегерані (1943), Ялті (1945), Потсдамі (1945).

Після війни, коли Червона армія контролювала більшість країн Східної та Центральної Європи, Сталін став головним ідеологом і практиком створення «світової соціалістичної системи», що стало однією з причин «холодної війни».
27 червня 1945 року йому присвоєно звання генералісимуса СРСР.

19 березня 1946 року Сталіна затвердили головою Ради Міністрів СРСР і міністром збройних сил. Після війни він займався відновленням народного господарства, підвищенням обороноздатності країни та розвитком радянського атомного проєкту.

Йосип Сталін помер 5 березня 1953 року внаслідок паралічу та крововиливу в мозок.