Збірка «Тиша і грім» Василя Симоненко була опублікована у 1962 році і є першою збіркою молодого поета.
«Тиша і грім» (збірка) читати. Василь Симоненко
Збірка Василя Симоненка «Тиша і грім» — це перша й одна з найважливіших книжок поета-шістдесятника, у якій уже чітко окреслилися головні риси його творчості: щира любов до людини, болісне переживання за долю України, протест проти неправди й духовного поневолення. У цих поезіях поєднуються внутрішня тиша роздумів і «грім» громадянського голосу, що звучить гостро й принципово, не залишаючи читача байдужим.
Поет вибудовує свій світ як розмову з сучасником і нащадком, де кожен вірш стає або сповіддю, або закликом до гідності й пам’яті. Саме тому збірка сприймається не лише як художній доробок, а як духовний документ епохи, у якому особисте переживання невіддільне від долі народу та його історичного шляху.
Збірка «Тиша і грім» зміст (список віршів)
Жорна
Можливо, знову загримлять гармати
Верба
Де я не буду, що робить не стану
Баба Онися
Піч
Прощання Федора Кравчука, колгоспного конюха, з старою хатою
Дід умер
Спасибі
Мій родовід
Шум полів
Леся Українка
Kocap
Перший
Квіти
Ми думаєм про вас
Ровесникам
Юність в інших завше загадкова
Язик. Балада
Земля кричить
Русь
- 3 глибин віків і гордо, й величаво
- Підводив голову народжений титан
- І війни йшли не тільки ради слави
Флегматично зима
Вже день здається сивим
Мій Київ
Пучок суниць
Грудочка землі
Степ
Гнівні сонети
- Погода
- Без назви
Ніч в озері
Комета і сірник
Кривда. Новела
Ошукана могила
Ні, не вмерла Україна!
Варвари
Пильному
Мандрівка по цвинтарю. Низка епітафій
- Бюрократові
- Брехунові
- Плазунові
- Любителю вказівок
- Кляузникові
- Заздрісникові
- Холуєві
- Затискувачеві критики
- Підозріливому
- Запис у книзі вражень
Лист читачів поету
Годинник
Мудра Сова
Яке зухвальство!
Ріка й Заплава
Ювілейний слей
Лист
Тиша і грім
- Довго спали вітри у ярах
- Та звелася з-за лиману
Люди різні між нас бувають
Пригадаю усе до слова
Не жартуй наді мною
Ображайся на мене, як хочеш
Чому смуток з тобою поруч
Здрастуй, сонце, і здрастуй, вітре!
Пройдуть зливи, замовкнуть грози
Любов
Десь на горизонті
Компаньйонка
Суперники
Ти стояла під стендом
Вона прийшла
Буду тебе ждати
Ти не можеш мене покарати
Коли б тобі бажав я
Спади мені дощем на груди
Іду, не хрестячись, в дорогу
Море радості
Закохана
Берези, в снігу занімілі
Ніби краплі жовті, в темну воду.
Не дивися так печально
Я дивлюся в твої перелякані очі
Дупло
І чудно, і дивно якось
Ой майнули білі коні
В грудях набубнявіла тривога
Уманським дівчатам
Симфонія прощання
Прокляття
Русалка. Легенда
Радість першовідкриття. Степан Крижанівський
28.10.1961
Якщо ви не знайшли потрібну відповідь, можете запитати у нашого чат-бота у Телеграм.



