Коцюбинський “Дорогою ціною” переказ

“Дорогою ціною” відтворює реальну картину подій в Україні за часів закріпачення селян. Коцюбинський розповідає як українці намагалися врятуватися від кріпаччини, віддаю навіть своє життя за омріяну волю.

Скорочено “Дорогою ціною” по розділах

Коцюбинський “Дорогою ціною” короткий зміст

Коцюбинський “Дорогою ціною” переказ

Автор розповідає про той період, коли козацтво було знищене, а українські селяни були закріпачені. Волелюбні козаки не хотіли коритися, деякі з них тікали в турецькі землі й заснували там нову Задунайську Січ. Час від часу туди тікали від утисків та знащань панів і селяни.

Зібрався тікати й 20-річний Остап, якого пан за непокірність хотів віддати у солдати. Остап підбурював людей боротися проти панщини, тому пан хотів йому помститися. Прощається Остап зі своєю коханою Соломією, залишаючи її з осоружним чоловіком, за якого її силоміць видав пан.

Соломія перевезла коханого через річку і попрощалася з ним назавжди. Вона плакала і обіцяла побдати про діда Остапа.

Ось вже довго йде Остап степами, коли чує, ніби хтось його кличе. Озирнувся — якийсь юнак його наздоганяє. Коли незнайомець підійшов ближче, Остап пізнав у молодому козакові свою Соломію. Дівчина не могла лишитися сама з нелюбом, тому вирішила тікати з ним. Довелося тільки відрізати її довгі чорні коси, та вона готова була всім пожертвувати заради коханого.

Довгою та тяжкою була їх дорога. Нарешті Остап із Соломією дісталися до Дунаю. Тут разом з іншими втікачами вони чекати ночі, щоб переплисти човнами на інший берег. Та коли люди сідали в човни, наїхали козаки й почали стріляти. Знайомий Соломії та Остапа, Іван, встиг вскочити у човна, вони ж лишилися на березі й мали швидко тікати. Вони довго бігли очеретами поки не отямилися та не зрозуміли, що за ними не гоняться.

Пересидівши деякий час, звернулися до знайомого мірошника, який колись розповідав, що знає як перепливти річку та обіцяв їм допомогу. Той запропонував зробити пліт на двох та вночі самотужки переплисти Дунай. Остап і Соломія працювали невтомно і через день пліт був готовий. Вночі двоє втікачів попливли по річці, у густому тумані не було нічого видно. Тільки знову їм не пощастило, Остап діставшись того берега почав кричати. Він проклинав країну, де зазнав скільки кривди. Вартовий козак почув його та вистрілив навмання в той бік. Остапа було поранено в груди.

Ледве дісталися поранений Остап із Соломією до твердого ґрунту, сховалися в плавнях. Остапові було зовсім погано, у нього була гарячка. Дівчина обмила його, перев’язала рану, а сама вирішила йти шукати вихід з цих плавнів.

Соломія заблукала в плавнях і не могла знайти коханого і не знала як їй вийти. Остап же лежав самотній і прощався зі світом. Ввижався йому дідусь, який своїми оповідями про козацьке життя завжди розпалював нескоримий дух в онукові. Та Соломії не було. До Остапа прийшов голодний вовк, якого чоловік прогнав, обризкавши водою.

У планях почалася пожежа. Нарешті Соломія знайшла Остапа і кинулася до циганської хатки за підмогою. За гроші, які жінка мала у вузлику, цигани згодилися допомогти винести Остапа  та прийняти втікачів до себе, поки чоловік не одужає. Рана була серйозна, але циганка добре піклувалася про нього, поїла відварами і Остап помалу почав одужувати.

Хазяїни вже почали скоса поглядати на непроханих гостей, тому Соломія мала йти на заробітки до болгарина, гроші ж усі віддавала старому циганові.

В хаті жили старі циган з циганкою та молоді, було видно, що це злодії. Якось вночі, як звичайно, чоловіки вирушили на промисел, повернулися ж раптово. Старий циган був поранений. Соломія і Остап розуміли, що їм потрібно тікати з цього злодійського кубла.

Наступного дня поліція заарештувала циган за крадіжки, а разом із ними потрапив до в’язниці й Остап. Соломія у цей час була на роботі, потім пішла на базар купити для Остапа новий одяг.

На базарі Соломія зустріла Івана Котигорошка. Товариш погодився допомогти Соломії та Остапу переїхати жити до болгарина, де працювала дівчина. Вони пішли забрати Остапа, але у циганський оселі було пусто. У поліцейській дільниці із Соломією не стали й говорити. Даремно намагалася Соломія довести його невинність. Остапа мали повернути до пана… а грошей, щоб заплатити за його звільнення у Соломії не було.

Драгоман повідомив, що Остапа будуть відвозити на той берег післязавтра вранці. Соломія підмовила Івана дістати рушниці й визволити Остапа під час переправи річкою.

Іван та Соломія разом наскочили вони на турків, але перемогти їх не змогли. Іван загинув від кулі, а Софія утонула. Вирватись вдалося тільки Остапові.

Вже старим дідусем приходить він на берег річки і ввижається йому, що кличе його кохана Соломія. Ось таку дорогу ціну заплатили вони…

Аудіокнига “Дорогою ціною”. Скорочено по розділам