Мігель де Сервантес цікаві факти

Мігель де Сервантес цікаві факти з життя та творчості відомого письменника розкажуть про його захоплення, вміння, про пригоди та особисте.

Мігель де Сервантес цікаві факти

Дід письменника Хуан займав досить помітне становище в Андалусії, був у свій час старшим алькальдом міста Кордови і мав статки. Але батько, Родриго був хірургом, страждав глухотою. Він не пішов далі вольнопрактикуючого лікаря. З точки зору «ідальгії» він був людиною зовсім незначною. До кола бідних дворян належала й мати письменника. Вона вміла читати та писати, що на той час було неабияким досягненням для жінки,

У їхній родині було шестера дітей, Мігель – четвертий.  Хоча його батько був хірургом, тоді це не була престижна професія, як зараз. Важко було знайти роботу, і родині доводилося часто переїжджати у пошуках заробітків.

П’ять років Мігель служив в лавах іспанських військ, брав участь в боях, отримав три вогнепальні рани. З тих пір він вже не володів лівою рукою, як він сам говорив, «до більшої слави правої».

Однак у відсутності лівої руки є ще одна цікава версія. Через бідність батьків Сервантес отримав погану освіту. Щоб знайти кошти для життя, він був змушений красти. Нібито саме за злодійство його і позбавили руки. Але історики називають її малоймовірною, злодіям в той час руки вже не рубали, так як відсилали на галери, де були потрібні обидві руки.

Довелось Сервантесу побувати в рабстві. В руки корсарів він і його брат Родріго потрапили в 1575 році, коли поверталися з Неаполя до Іспанії на борту галери “Сонце”. Їх продали в Алжир. На жаль його бідній сім’ї, при Мігелі знайшли рекомендаційні листи до короля, що підняло його авторитет як бранця, і призвело до збільшення суми викупу до п’ятисот золотих ескудо. Його брат опинився на волі вже через два роки, Мігель залишався в полоні 5 років. Тільки через три роки батькам вдалося – через місію з викупу полонених – умовити алжирського правителя Гассана Пашу погодитися на суму в три тисячі триста реалів.  Є дані, що Сервантес чотири рази намагався втекти з полону, через це його не раз жорстоко били.

Першим літературним призом Сервантеса були … три срібних ложки. Йому вручили їх на змаганні поетів у Сарагосі.

Побував Сервантес і в тюрмі. Літературна праця дохід не приносила, тому він став комісаром по заготівлях для армії. Але чи то він дійсно крав, чи був недбалий в звітах, але його тричі притягали за приховування грошей. Перший раз він навіть провів три місяці в Севільській королівській в’язниці. Тут зі слів Сервантеса і народився його роман «Дон Кіхот».

Особисте життя письменника також не вдалося. У 37 років він одружився на 19-річній Каталіні де Саласар-і-Паласьос, яка принесла йому невелике придане. Однак, крім того, що він був змушений визнати дочку Ісабель, народжену поза шлюбом, так ще і Каталіна, так само як і дві сестри Сервантеса, постриглася в черниці.

Роман «Хитромудрий ідальго Дон Кіхот Ламанчський»,  з’явився в мадридських книжкових крамницях в січні 1605 року, і відразу ж став популярним. Кажуть, що автор користувався популярністю швидше за свої страждання в алжирському полоні. Однак матеріальне становище письменника так і не покращилося. В Мадриді він жив в найбідніших кварталах.

Вважають, що Сервантес написав аж 30 п’єс, сьогодні збереглися лише дві.

Помер Сервантес від звичайної водянки 23 квітня 1616 року не залишивши ніяких коштів на поховання. Його поховали за рахунок благодійних сум Братства мирян.

За іронією долі, могила письменника довго залишалася загубленою, так як на його гробниці (в одній з церков) був відсутній напис. Лише в 1835 році в столиці Іспанії автору “Дон Кіхота” був встановлений пам’ятник роботи скульптора Антоніо Сола.

Роман про Дон Кіхота був перекладений на всі європейські мови. Він досі є однією з найпопулярніших книг світової літератури і займає друге місце після Біблії за обсягом загальносвітового тиражу.

Як виглядав Сервантес точно не відомо. Єдина відома інформація про зовнішність Мігеля де Сервантеса — це його власний опис у пролозі твору «Зразкові романи». Усі доступні портрети Сервантеса були засновані на цьому описі. Опис був написаний, коли автору було приблизно 60 років.