Образ Шрама “Чорна рада”

Образ Івана Шрама козацького полковни­ка і священика в одній особі, — це узагальнення характеру запорожців-старшин, їхніх звичаїв і патріотизму.

Образ Шрама “Чорна рада”

Шрам – доброчесна, шанована людина, відважний воїн. Привертає до себе увагу незвичайна зовнішність цього полковника – священика. Мужньо веде себе Шрам у бою, його стійкість викликає здивування навіть у бувалих воїнів: “Що, тебе Господь сотворив із самого заліза?”.

Паволоцький полковник Шрам – одна з центральних постатей роману – людина досвiчена, мудра. Вiн добре розумiє, чого прагнуть претенденти на гетьманську булаву, правильно оцiнює їхнi полiтичнi та вiйськовi сили. Заради незалежностi України Шрам готовий вiддати сили й лiта, що йому судилося ще прожити. Вiн їде до Якима Сомка, щоб словом i дiлом допомогти йому в цiй справi – “привернути всю Україну до однiєї булави”.

Шрам – iдеально-романтичний образ, який усiма силами прагне добра та спокою Українi. Навiть стосовно єдиного сина Петра, якому Божий Чоловiк пророкував, що той помре своєю смертю, вiдповiдає: “Нехай лучче поляже од шаблi i од кулi, аби за добре дiло, за цiлiсть України, що ось розiдрали надвоє” .

I загинув Шрам теж за Україну, коли, рятуючи Паволоч, сам здався Тетерi й прийняв усю вину на одного себе: “Шрам паволоцький, жалуючи згуби паволочан, сам удавсь до Тетері і прийняв усю вину на одного себе. І Тетеря окаянний не усумнивсь його, праведного, як бунтовника, на смерть осудити й осудивши, повелів йому серед обозу військового голову одтяти” .

Шрам рішуче відстоює право старшини вирішувати всі державні питання, із зневагою ставиться до простого народу, козацької голоти, запорожців, при цьому захоплюється їх героїчними подвигами у минулі часи.

“Перевелися тепер уже кат знає на що запорожці. Поки ляхи да недоляшки душили Україну, туди тікав щонайкращий люд з городів, а тепер хто йде на Запорожжя? Або гольтяпака, або злодюга, що боїться шибениці, або дармоїд, що не звик заробляти собі насущного хліба”,- говорить Шрам.

Проте в ставленні до козацтва Шрам, як і сам П. Куліш, досить непослідовний. Він захоплюється їх героїчними вчинками в боротьбі проти польської шляхти, татарських людоловів, їх відвагою, відданістю січовим звичаям, безкорисливістю. Із вдячністю пригадує, як запорожці (отаманом яких виявився саме Кирило Тур) врятували йому життя.

Характеристика образ Шрама “Чорна рада”

Портрет і зовнішність Івана Шрама

• — сива борода;
• — шаблюка під рясою;
• — пістолі за поясом;
• — на виду шрами.

Особиста доля, соціальний стан Івана Шрама

• — син поволоцького попа;
• — учився в Київський братській школі;
• — «зимовник дикого степу на Низу»;
• — «жінка бранка туркеня»;
• — проповідував слово правди божої рибалкам і чабанам запорозь-ким;
• — реєстрове його прізвище Шрам, оскільки його пошрамовано вздовж і впоперек;
• — два сини під час Хмельниччини полягли в боях за визволення України;
• — «побував він на полі й на порі з низцями»;
• — «як піднявсь на ляхів Хмельницький, то мав з його велику користь і підмогу»;
• — особа, що має історичний прототип.

Риси характеру Івана Шрама

• — чесний і скромний;
• — стійкий і наполегливий;
• — патріот;
• — «гарячий був чоловік»;
• — людина цільної, мужньої, суворої вдачі;
• — байдужий до збагачення, власного добробуту;
• — небайдужий до долі країни, її народу;
• — загартований і пошматований у боях воїн;
• — терпимий і витриманий.

Політичні погляди Івана Шрама

• — поборник об’єднання України;
• — прихильник міцної гетьманської влади;
• — веде боротьбу на Правобережжі проти шляхетсько-польського ставленика Тетері;
• — на Лівобережжі — щоб підтримати Сомка на чорній раді;
• — вступає в суперечки з міщанами;
• — турбується долею України;
• — боровся за незалежність рідного краю у війську Б. Хмельницького;
• — засуджує народні бунти.

 Цитатна характеристика Івана Шрама

«Він був разом піп і полковник»

Сомко: «Батьку мій рідний! Я здавна привик звати тебе батьком!»