Хронологічна таблиця Марко Вовчок

марко вовчок

Марко Вовчок (справжнє ім’я: Марія Олександрівна Вілінська) — українська письменниця. Хронологічна таблиця життя і творчості Марко Вовчок викладена в цій статті.

Хронологічна таблиця Марко Вовчок

Дата Подія
22 грудня 1833 Народилася в маєтку Єкатерининське Єлецького повіту Орловської губернії у збіднілій дворянській сім’ї. В
1845 — 1846 Марія Вілінська виховувалася в Харківському приватному пансіоні. Вчила правила етикету, французьку, польську, грати на фортепіано, займалася танцями, читала класичну літературу
1851 — 1858 Живе у Чернігові, Києві, Немирові на Вінниччині, де досконало вивчила життя, культуру, мову українського народу.
1856 пише свої перші оповідання — «Викуп» і «Отець Андрій»
1859 Збірка «Народні оповідання». Потрапляє в коло таких літераторів, як Т. Шевченко, І. Тургенєв, М. Некрасов, О. Плещеєв, О. Писемський, польський поет і драматург Едуард Желіговський. По-дружньому прийняв письменницю також гурток українських культурних діячів у Петербурзі, зокрема колишні кирило-мефодіївці Василь Білозерський, Микола Костомаров, а також Пантелеймон Куліш, який ще до того редагував і видавав її твори. dovidka.biz.ua
1859-1861 соціальна повість „Інститутка“,оповідання „Два сини“
1859 — 1867 Під час перебування за кордоном (Німеччина, Швейцарія, Італія і переважно Франція) Марко Вовчок зустрічається з Д. Менделєєвим, О. Бородіним, І. Сєченовим. За сприяння І. Тургенєва відбулося її знайомство з О. Герценом, Л. Толстим, Жулем Верном.
1862 — 1863 Повість-казка “Кармелюк”
1867 — 1878 1867 року повертається в Росію. Пише російські романи “Живая душа”, “Записки причетника”, “В глуши”, а також повісті “Теплое гнездышко”, “Сельская идиллия” (опубліковані в “Отечественных записках”), перекладено російською мовою багато творів з французької, англійської, німецької, польської літератур, зокрема п’ятнадцять романів Жюля Верна. Виступає Марко Вовчок і як критик (цикл “Мрачные картины”), редактор петербурзького журналу “Переводы лучших иностранных писателей” (до участі в журналі вона залучає багато жінок-перекладачок).
  Пише українські оповідання (“Козачка”, “Одарка”, “Горпина”, “Ледащиця”, “Два сини”), баладне оповідання (“Чари”, “Максим Гримач”, “Данило Гурч”), психологічне оповідання й повісті (“Павло Чорнокрил”, “Три долі”), соціальні казки (“Дев’ять братів і десята сестриця Галя”), художній нарис (“Листи з Парижа”).
1868 — 1899 „Живая душа“ (1868), „Записки причетника“ (1869 — 1870), „Теплое гнездышко“ (1873), „В глуши“ (1875), „Отдых в деревне“ (1876 — 1899)).
10 серпня 1907 Померла у віці 73 років у м. Нальчик.

Додати коментар

Відповісти

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *