«Червоне і чорне» (фр. Le Rouge et le Noir) – роман Стендаля, опублікований в 1830 році.
«Червоне і чорне» історія створення
Роман «Червоне і чорне» вийшов після Липневої революції 1830 року. Причиною послужила політика короля Карла Х, який намагався повернути час і порядки до 1789 року. Саме до Карла Х пані де Реналь збереться їхати, щоб просити помилування для коханого. Дія роману відбувається в 1820-і роки.
Роман здобув широку популярність в останній третині XIX століття як ключовий попередник психологічного реалізму, який до того часу став переважним напрямком в європейській літературі.
Фабула роману заснована на реальних подіях, пов’язаних з судовою справою якогось Антуана Берті. Стендаль дізнався про них, переглядаючи хроніки газети Гренобля. Стендаль прагнув не просто переказати кримінальний сюжет, а створити соціально-психологічний роман. Він хотів показати трагедію талановитої, але бідної молодої людини, яку тогочасне лицемірне й корумповане суспільство змусило пристосовуватися, грати роль і, зрештою, знищило.
Реальна основа
В основі роману лежать справжні судові справи, про які Стендаль прочитав у кримінальній хроніці газети «Судова газета» (Gazette des Tribunaux):
Справа Антуана Берте (1827 рік): Головне джерело натхнення. Син коваля, вихованець семінарії, став гувернером у родині Мішу. Він закрутив роман із дружиною господаря, пані Мішу, за що його вигнали. Згодом він влаштувався в іншу шляхетну родину, де спокусив доньку. Пані Мішу написала про нього викривальний лист. Розлючений Берте вистрілив у неї в церкві, після чого був засуджений до страти і гільйотинований. Це майже стовідсотковий сюжетний каркас долі Жульєна Сореля, пані де Реналь та Матильди де Ла-Моль.
Справа Едуара Лафурга (1829 рік): Молодий ремісник закохався в дівчину з вищого суспільства, яка згодом ним зневажила. Він здійснив на неї замах. Ця справа додала образу Жульєна психологічної глибини та шляхетності, якої не було у Берте.
Історія головного персонажа “Червоного і чорного”, на перший погляд, майже повністю повторює згадану справу Антуана, тільки імена змінюються: Берте перетворюється на Жульєна Сореля, подружжя Мішу – на пана і пані де Реналь, а аристократка та його дочка – на маркіза де Ла – Моль і Матильду. Але замість дрібного честолюбця, яким був Берті, з’являється героїчна і трагічна особистість Жюльєна Сореля. Не меншу метаморфозу зазнають факти і в сюжеті роману, що відтворює типові риси цілої епохи в головних закономірностях її історичного розвитку.
«Червоне і чорне» аудіокнига українською. Стендаль
Якщо ви не знайшли потрібну відповідь, можете запитати у нашого чат-бота у Телеграм.




Не священник, а священик
на даний момент, різниці немає, бо вживаютсья обидва правописи