«П’ятнадцятирічний капітан» скорочено

п'ятнадцятирічний капітан скорочено Короткий зміст

«П’ятнадцятирічний капітан» — роман Жуль Верна, у якому він виступив проти рабства чорношкірих африканців. «П’ятнадцятирічний капітан» скорочено розповість про головні події твору, а короткий переказ «П’ятнадцятирічний капітан» донесе його сюжет.

«П’ятнадцятирічний капітан» скорочено (аудіокнига)

«П’ятнадцятирічний капітан» Жуль Верн скорочено

29 січня 1873 шхуна-бриг «Пілігрим», оснащена для китобійного промислу, виходить у плавання з порту Оклеанда, Новій Зеландії. На борту знаходяться відважний і досвідчений капітан Гуль, п’ять бувалих матросів, п’ятнадцятирічний молодший матрос – сирота Дік Сенд, кораблений кок Негоро, а також дружина власника «Пілігрима» Джемса Уелдона – місіс Уелдон з п’ятирічним сином Джеком, її дивакуватий родич, якого всі називають «кузен Бенедикт », і стара нянька негритянка Нан.

Вітрильник тримає шлях в Сан-Франциско із заходом в Вальпараїсо. Всі матроси «Пілігрима» давно знали один одного і добре ладнали між собою, і тільки португалець Негору не дуже подобався капітану, він «не встиг навести довідки про минуле нового кока».

Наймолодшим і недосвідченим матросом на судні був п’ятнадцятирічний хлопчина сирота Дік Сенд. Але, незважаючи на вік, він відрізнявся розумом і сміливістю.

Через кілька днів плавання маленький Джек помічає в океані перекинуте на бік судно «Вальдек» з пробоїною на носі. Капітан Гуль вирішив дослідити його, і на борту затонулого корабля матроси виявили п’ятьох негрів і собаку Дінго, що вмирали від спраги. Нещасні були перенесені на борт «Пілігрима», де отримали належний догляд. З’ясувалося, що негри – старий Том, його син Бат, а також Геркулес, Остін і Актеон – були не рабами, а вільним громадянами Америки. Їх судно пробив якийсь невідомий корабель і втік.

Через кілька днів уважного догляду врятовані пасажири повністю відновлюють свої сили. Собака Дінго стала улюбленцев всього екіпажу. Але при вигляді Негоро собака з незрозумілої причини починає люто гарчати, вона готова на нього накинутися. Негоро вважає за краще не показуватися на очі собаці, яка, вірогідніше за все, його впізнала.

Через кілька днів капітан Гуль і п’ятеро матросів, які зважилися на шлюпці пуститися на вилов кита, поміченого ними в декількох милях від корабля, гинуть.

«Корабель, який втратив капітана і матросів» легко міг стати безвольною іграшкою течій і вітрів. З усієї команди живим залишився лише п’ятнадцятирічний Дік Сенд, і «цей хлопчик мав замінити тепер капітана, боцмана, весь екіпаж». Юнак прийняв рішення взяти на себе функції капітана і навчити матроському ремеслу врятованих негрів. Ті з радістю погодилися допомогти йому.

У всіх було одне бажання: швидше дістатися «до будь-якого порту на американському узбережжі». При всій своїй мужності і внутрішній зрілості Дік не володіє всіма навігаційними знаннями і вміє орієнтуватися в океані лише за компасом і лоту, що вимірює швидкість руху. Знаходити місце розташування за зірками він не вміє, чим і користується Негоро. Він розбиває один компас і непомітно для всіх змінює показання другого. Потім виводить з ладу лот. Його підступи сприяють тому, що замість Америки корабель прибуває до берегів Анголи і його викидає на берег.

 Ангола – одна з найнебезпечніших областей Екваторіальної Африки, де ще жили дикуни-людожери, місцеві племена постійно ворогували, але найстрашніше – тут активно велася работоргівля.

Тобто, через 74 дні плавання «Пілігрим» викинуло на берег, корабель був розбитий об рифи. На щастя, ніхто при цьому не постраждав. Дік Сенд ніяк не міг зрозуміти, куди вони потрапили. Тим часом Негоро непомітно покинув загін, сховавшись в лісовій гущавині. Незабаром з’ясувалося, що він першим опинився на зруйнованому кораблі і захопив все гроші місіс Уелдон.

Через деякий час Дік Сенд вирушає на пошуки якого-небудь поселення. Він зустрічає американця Гарріса, який, будучи в змові з Негору, своїм старим знайомим, запевняє Діка, що мандрівники знаходяться на берегах Болівії. Гарріс заманює їх в тропічний ліс, обіцяючи дах і догляд на гацієніді свого брата.

Загін пробирався крізь ліс 12 днів, подолавши за цей час понад сто миль. Поступово Діку Сенду і Тому стала відкриватися правда, «яка з кожною годиною ставала все більш ясною і незаперечною»: вони перебували в екваторіальній Африці, країні «работорговців і рабів».

Гарріс, здогадавшись про їхнє прозріння, ховається в лісі, залишивши подорожніх одних, і йде на заздалегідь домовлену зустріч з Негоро. З їхньої розмови читачеві стає ясно, що Гарріс займається работоргівлею, Негоро також довгий час був знайомий з цим промислом, поки влада Португалії, звідки він родом, за таку діяльність не засудила його до довічної каторги. Пробувши на ній два тижні, Негоро втік, влаштувався коком на «Пілігримі» і став чекати слушної нагоди, щоб потрапити назад в Африку. Недосвідченість Діка зіграла йому на руку, і його план був приведений у виконання набагато раніше, ніж він смів сподіватися. Недалеко від того місця, де він зустрічається з Гаррісом, стоїть караван рабів, який йде в Казонде на ярмарок під проводом одного їх знайомого. Караван стоїть табором в десяти милях від місцезнаходження мандрівників, на березі річки Кванзи. Знаючи Діка Сенда, Негоро і Гарріс вірно припускають, що він вирішить довести своїх людей до річки і на плоту спуститися до океану. Там-то вони і хочуть схопити їх.

Виявивши зникнення Герріса, Дік розуміє, що їх зрадили, і вирішує по березі струмка дійти до більш великої ріки. Дорогою їх наздоганяють гроза й люта злива, від якої річка виходить з берегів і на кілька фунтів піднімається над рівнем землі. Перед дощем мандрівники забираються в спорожнілий термітник, висотою в дванадцять футів. У величезному мурашнику з товстими глиняними стінами вони перечікують грозу. Однак вибравшись звідти, вони негайно потрапляють у полон. Негрів, Нан і Діка приєднують до каравану, Геркулесу вдається втекти. Місіс Уелдон із сином і кузена Бенедикта відводять в невизначеному напрямку.

Під час шляху Діку і його друзям неграм доводиться пережити всі тяготи переходу з караваном рабів і стати свідками звірячого поводження солдат-охоронців і наглядачів з невільниками. Не витримавши цього переходу, по дорозі гине стара Нан.

В Казонде – найбільший невільничий ринок – дісталася тільки «половина всієї кількості захоплених невільників». Рабів розподілили по тісних бараках. Господар каравану Антоніо Альвец був особливо радий молодим і сильним неграм з Америки: він міг вимагати за них високу ціну. Від Герріса Дік дізнався про смерть місіс Уелдон і Джека. «У пориві нестримного гніву» юнак вбив зрадника.

Альвец хотів тут же стратити Діка, але Негоро попросив його трохи потерпіти. В день ярмарку в Казонде Альвец вивів на продаж всіх своїх рабів. Тому, Бату, Актеону і Остіну пощастило, і «їх продали в одні руки».

У розпалі ярмарки з’явився «його величність Муан-Лунга, король Казонде», який більше був схожий на старезну горилу. Його супроводжували численні дружини і свита підлабузників. Альвец, знаючи про залежність місцевого царька від алкоголю, запропонував йому випити міцний пунш. Коли старий п’яниця випив палаючий напій, «його наскрізь проспиртоване тіло запалало» і він помер на місці.

Перша дружина Муан-Лунга «королева Муана мала успадкувати королівський престол». Вона поспішила організувати похорон чоловіка і закріпити свої позиції. Був виритий великий котлован, куди за старою традицією були скинуті інші дружини царька. За задумом Негоро, туди повинні були скинути і зв’язаного Діка, після чого затопити котлован водою.

Місіс Уелдон із сином і кузеном Бенедиктом тим часом теж живуть в Казонде за огорожею факторії Алвіша. Негоро тримає їх там в заручниках і хоче отримати від містера Уелдона викуп у розмірі ста тисяч доларів. Він змушує місіс Уелдон написати чоловікові лист, який, має сприяти здійсненню його плану, і, залишивши заручників на піклування Альвеца, відбуває в Сан-Франциско. Одного разу кузен Бенедикт, пристрасний колекціонер комах, женеться за особливо рідкісною жужелицею. Переслідуючи її, він непомітно для самого себе через кротячий лаз, що проходить під стінами огорожі, виривається на свободу і біжить дві милі по лісі в надії все ж схопити комаху. Там він зустрічає Геркулеса, що весь цей час знаходився поруч з караваном в надії чимось допомогти своїм друзям.

В цей час в селі починається тривала, незвичайна для цієї пори року злива, яка затоплює всі найближчі поля і загрожує залишити жителів без врожаю. Королева Муана запрошує в село чаклунів для того, щоб вони прогнали хмари. Геркулес, піймавши в лісі одного з таких чарівників, і переодягнувшись в його одяг, прикидається німим чаклуном і приходить в село, хапає здивовану королеву за руку і веде її в факторію Альвеца, Там він знаками показує, що в бідах її народу винна біла жінка і її дитина. Він хапає їх і забирає з села. Альвец пробує затримати його, але поступається перед натиском дикунів. Він змушений відпустити заручників.

Пройшовши вісім миль і нарешті звільнившись від останніх цікавих жителів села, Геркулес садить місіс Уелдон і Джека в човен, лише тоді вони з подивом виявляють, що чаклун і Геркулес – це одна особа. Вони бачать Діка Сенда, врятованого Геркулесом від смерті, кузена Бенедикта і Дінго. Не вистачає тільки Тома, Бата, Актеона і Остіна, яких ще раніше продали в рабство і викрали з села.

Тепер мандрівники мають нарешті можливість на човні, замаскованому під плавучий острівець, спуститися до океану. Час від часу Дік виходить на берег, щоб пополювати. Через кілька днів шляху човен пропливає повз села людожерів, що розташовані на правому березі. Те, що по річці пливе НЕ острівець, а човен з людьми, дикуни розуміють після того, як він опиняється вже далеко. Непомітно для мандрівників дикуни по берегу переслідують човен в надії на здобич.

Через кілька днів човен зупиняється біля лівого берега, щоб не бути затягнутим у водоспад. Дінго, ледь вистрибнувши на берег, йде вперед, немов відчувши чийсь слід. Мандрівники натикаються на маленьку халупу, в якій розкидані вже побілілі людські кістки. Поруч на дереві кров’ю виведені дві букви «С. В. ». Це ті ж самі букви, що були вигравірувані на нашийнику Дінго. Поруч знаходиться записка, в якій її автор – мандрівник Самюель Вернон звинувачує свого провідника Негоро в тому, що він смертельно поранив його в грудні 1871 і пограбував.

Раптово Дінго зривається з місця, і неподалік лунає крик. Це Дінго вчепився в горло Негоро, який, перед тим як сісти на пароплав до Америки, повернувся на місце свого злочину, щоб дістати зі схованки гроші, вкрадені ним у Вернона. Дінго, якого Негоро перед смертю ранить ножем, гине. Але й самому Негоро не вдається піти від відплати. Побоюючись на лівому березі супутників Негоро, Дік переправляється на розвідку на правий берег. Там в нього летять стріли, і десять дикунів з села людожерів стрибають до нього в човен. Дік прострілює весло, і човен несе до водоспаду. Дикуни гинуть, проте Діку, який сховався під човном, вдається врятуватися.

Незабаром мандрівники добираються до океану. Справжнім подарунком долі для мандрівників стала зустріч з торговим караваном, що належав португальським купцям. У цілковитій безпеці вони дісталися до порту, де сіли на пароплав і без пригод 25 серпня прибули до Каліфорнії. Дік Сенд стає прийомним сином у родині Уелдона, до 18 років закінчує гідрографічні курси і готується стати капітаном на одному з кораблів Джеймса Уелдона. Геркулес стає великим другом сім’ї. Тома, Бата, Актеона і Остіна містер Уелдон викуповує з рабства, і 15 листопада 1877 чотири негра, позбавившись стількох небезпек, опиняються в дружніх обіймах Уелдонів.

Оцініть статтю
Додати коментар

  1. Костя

    Дякую вам ви круто зробили +скоротили

    Відповіcти
  2. Максим

    Класс задали тоже на ЗАРУБЕЖКУ немогу найти а тут чётко понятно класс
    Спасибо

    Відповіcти
    1. ВОВА

      СОГЛАСИН

      Відповіcти
  3. марина

    супер клас

    Відповіcти
  4. Пернутий дітвак

    так себе

    Відповіcти
  5. Лера

    Боже!! Как круто!! Мне на завтра надо было читать весь этот текс с 3 роздiла ! Огромное спасибоо!!!!!!!!!!!!!!

    Відповіcти