Всеволод Нестайко «Таємниця Віті Зайчика» скорочено аудіокнига, що розповідає про складний дорослий світ через призму дитячого бачення.
Всеволод Нестайко «Таємниця Віті Зайчика» аудіокнига (скорочено)
Одного разу Вітя залишився вдома сам. Він сидів на тахті з книжкою в руках і захоплено читав. У квартирі панувала тиша. Лише здалеку долинали звуки великого міста: шум вулиці, гудіння пилососа в сусідів і звуки піаніно знизу.
Раптом сталося щось дивне. Із темного кутка за шафою несподівано вийшла незнайома жінка. Вона була одягнена в довгий чорний оксамитовий плащ із високим коміром, крислатий капелюх із вуаллю та чорні мереживні рукавички. Її постать була стрункою й величною, тому хлопчикові вона нагадала королеву. Обличчя незнайомки приховувала тінь, а з-під вуалі було видно лише великі сині очі.
Вітя завмер від несподіванки й переляку. Він точно знав, що двері квартири замкнені на два замки та ланцюжок, тому ніхто не міг непомітно зайти до помешкання. Серце хлопчика шалено калатало.
Жінка мовчки наблизилася до нього. Придивившись уважніше, Вітя помітив ще одну дивну річ: її ноги не торкалися підлоги. Між черевичками та паркетом була невелика відстань. Саме тому він не почув її кроків.
Незнайомка підійшла майже впритул і зробила владний жест рукою, запрошуючи хлопчика йти за нею. Вона навіть не чекала на його відповідь, а відразу розвернулася й попливла до дверей. Вітя кілька секунд стояв нерухомо, спостерігаючи за нею. Він навіть помітив маленьку білу пушинку, що причепилася до її чорного плаща. Хлопчикові захотілося зняти її, але він не наважився.
Подолавши страх, Вітя встав і рушив слідом за загадковою незнайомкою. Вони вийшли до напівтемного коридору.
Далі автор розповідає про квартиру, в якій жив Вітя. Це було велике старовинне помешкання з високими стелями, ліпниною та різьбленими дверима. Колись квартира належала прапрадідові хлопчика — відомому київському професорові Федору Антоновичу Коротницькому. На дверях колись висіла мідна табличка з його ім’ям, але тепер її зберігали в буфеті як родинну пам’ятку.
Після професора в квартирі жила його донька Антоніна Федорівна, яка стала прабабусею Віті. Вона була одружена з робітником заводу «Арсенал» Терентієм Тарасовичем Довганем. У них було троє дітей: два сини — Василь та Олександр, а також донька Світлана. Під час війни обидва сини загинули на фронті. Пізніше на фронт добровольцем пішов і Терентій Тарасович, хоча його не хотіли відпускати із заводу. Він також не повернувся додому.
Таким чином уривок поєднує загадкову появу таємничої жінки з розповіддю про історію родини Віті та старовинної квартири, у якій, можливо, приховано чимало таємниць минулого.
Аналіз твору «Таємниця Віті Зайчика» допоможе у підготовці до уроку.
Якщо ви не знайшли потрібну відповідь, можете запитати у нашого чат-бота у Телеграм.
