«Навколо світу за 80 днів» Розділ тридцять сьомий,
Який доводить, що, здійснивши навколосвітню подорож, Філеас Фоґґ здобув не багатство, а щастя
Так! Це справді був Філеас Фоґґ.
Читач пам’ятає, що о восьмій годині п’ять хвилин вечора, приблизно через добу після повернення до Лондона, він доручив Паспарту повідомити преподобного Сем’юеля Вілсона про шлюб, який мав відбутися наступного дня.
Паспарту захоплено кинувся виконувати доручення. Він швидко дістався будинку преподобного Сем’юеля Вілсона, але не застав його вдома. Звісно, вирішив зачекати.
І чекав майже двадцять хвилин.
Зрештою о восьмій тридцять п’ять він вийшов із будинку священника. Але в якому вигляді!
Розпатланий, без капелюха, він мчав вулицею так, як, мабуть, ще ніхто ніколи не бігав. Він летів тротуаром, мов буревій, збиваючи з ніг перехожих, які траплялися на його шляху.
За три хвилини він уже був на Севіль-роу і, задихаючись, увірвався до кімнати містера Фоґґа.
Від хвилювання він не міг вимовити ні слова.
— Що сталося? — запитав містер Фоґґ.
— Пане… — видихнув Паспарту. — Весілля… неможливе…
— Неможливе?
— Так… завтра неможливе.
— Чому?
— Бо завтра… неділя.
— Понеділок, — спокійно поправив його містер Фоґґ.
— Ні… сьогодні субота!
— Субота? Неможливо!
— Так! Так! Так! — вигукнув Паспарту. — Ви помилилися на цілу добу! Ми прибули на двадцять чотири години раніше! І тепер до вирішальної хвилини залишається лише десять хвилин!
Паспарту схопив свого пана за комір і майже силоміць потягнув за собою.
Не встигнувши навіть усвідомити, що сталося, Філеас Фоґґ опинився на вулиці. За мить він уже сидів у кебі, пообіцявши кучерові сто фунтів винагороди. По дорозі екіпаж збив двох собак, зачепив п’ять карет і стрімко домчав до Реформ-клубу.
Коли Філеас Фоґґ увійшов до великого салону, годинник показував рівно восьму годину сорок п’ять хвилин.
Філеас Фоґґ здійснив навколосвітню подорож за вісімдесят днів.
Філеас Фоґґ виграв парі на двадцять тисяч фунтів стерлінгів!
Але як така точна й педантична людина могла помилитися на цілу добу? Як він міг бути переконаний, що прибув до Лондона в суботу, 21 грудня, якщо насправді приїхав у п’ятницю, 20 грудня, тобто лише через сімдесят дев’ять днів після від’їзду?
Пояснення дуже просте.
Філеас Фоґґ, сам того не усвідомлюючи, виграв одну добу. І сталося це тому, що він подорожував навколо світу в східному напрямку. Якби ж він рухався на захід, то, навпаки, втратив би добу.
Просуваючись на схід, він ніби наздоганяв сонце. Через це кожен день для нього скорочувався на чотири хвилини за кожен градус довготи, який він долав. А оскільки земна куля має триста шістдесят градусів довготи, то триста шістдесят разів по чотири хвилини дають рівно двадцять чотири години — тобто одну повну добу.
Саме цю добу й виграв Філеас Фоґґ.
Інакше кажучи, поки Філеас Фоґґ, рухаючись на схід, вісімдесят разів спостерігав проходження сонця через меридіан, його друзі, які весь цей час залишалися в Лондоні, бачили лише сімдесят дев’ять таких проходжень.
Ось чому вони чекали на нього в салоні Реформ-клубу саме в суботу, а не в неділю, як помилково вважав сам Філеас Фоґґ.
І якби знаменитий годинник Паспарту, що незмінно показував лондонський час, окрім годин і хвилин показував ще й дату, ця обставина стала б очевидною значно раніше.
Отже, Філеас Фоґґ виграв двадцять тисяч фунтів стерлінгів. Проте на подорож він витратив майже дев’ятнадцять тисяч, тому фінансовий результат виявився досить скромним.
Втім, як уже говорилося, наш дивак ніколи не прагнув збагачення. Він поставився до цього парі так, як справжній спортсмен ставиться до випробування власних сил.
Тисячу фунтів, що залишилася, він поділив між чесним Паспарту та нещасним Фіксом, на якого більше не тримав зла.
Щоправда, з частки Паспарту він для порядку все ж таки відрахував вартість газу, який через забудькуватість француза горів безперервно тисячу дев’ятсот двадцять годин.
Того самого вечора, як завжди спокійний і незворушний, містер Фоґґ звернувся до місіс Ауди:
— Пані, чи залишається в силі ваша згода стати моєю дружиною?
— Містере Фоґґ, — відповіла місіс Ауда, — мені здається, саме я мала б поставити вам це запитання. Ви були розорені, а тепер знову стали заможною людиною…
— Даруйте, пані, але цей статок належить вам. Якби ви не запропонували мені одружитися, мій слуга не пішов би до преподобного Сем’юеля Вілсона, мене не попередили б про помилку, і…
— Любий містере Фоґґ… — тихо сказала Ауда.
— Люба Аудо… — відповів Філеас Фоґґ.
Зрозуміло, що весілля відбулося через сорок вісім годин.
Паспарту, гордий, урочисто вбраний і сяючий від щастя, був свідком з боку нареченої. І хіба він не заслужив на цю честь, коли врятував їй життя?
Наступного ранку, на світанку, Паспарту голосно постукав у двері свого господаря.
Двері відчинилися, і на порозі з’явився незмінно спокійний джентльмен.
— Що трапилося, Паспарту? — запитав він.
— Пане, я щойно дещо зрозумів!
— Що саме?
— Ми могли б об’їхати навколо світу всього за сімдесят вісім днів.
— Безперечно, — відповів містер Фоґґ. — Якби не заїжджали до Індії. Але якби я не потрапив до Індії, то не врятував би місіс Ауду. Вона не стала б моєю дружиною, і…
І містер Фоґґ незворушно зачинив двері.
Отже, Філеас Фоґґ виграв парі.
За вісімдесят днів він здійснив навколосвітню подорож. Для цього він скористався всіма можливими засобами пересування: пароплавами, потягами, екіпажами, яхтами, торговельними суднами, санями й навіть слоном.
Під час цієї неймовірної мандрівки ексцентричний джентльмен виявив дивовижне самовладання, точність і витримку.
Але що він зрештою здобув?
Що привіз із собою після цієї подорожі?
Дехто відповість: нічого.
І матиме рацію.
Нічого, окрім чарівної дружини, яка зробила його найщасливішою людиною на світі.
А хіба заради такого не варто об’їхати навколо земної кулі?
Переклав О.Гнатюк
Якщо ви не знайшли потрібну відповідь, можете запитати у нашого чат-бота у Телеграм.
